Гіппократ ще в давнину звертав увагу на те, що життя надмірно тучних людей коротше, а жінки з надмірною вагою часто страждають безпліддям. Він радив обмежувати себе в їжі та більш активно рухатися для лікування ожиріння. Пройшло багато століть, але основні принципи залишилися незмінними: надмірна вага продовжує бути причиною багатьох захворювань. Сьогодні ожиріння стало глобальною катастрофою.
Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) констатують, що планета зіткнулася з епідемією ожиріння. Це викликає серйозну тривогу, адже навіть незначний надлишок ваги здатний скоротити тривалість життя на 3-5 років, а виражене ожиріння – на 15 років. Статистика показує, що у двох третинах випадків причиною смерті є захворювання, пов’язані з порушенням жирового обміну.
Що таке надмірна вага та ожиріння?
Відповідно до визначення ВООЗ, надмірна вага та ожиріння є наслідками аномальних або надмірних жирових відкладень, які можуть шкодити здоров’ю. Ожиріння може викликати гормональні порушення в організмі, проте в більшості випадків воно є результатом енергетичного дисбалансу: людина отримує більше калорій з їжі, ніж витрачає, і надлишок відкладається у вигляді жиру.
Чому люди не витрачають енергію? На це впливають два глобальні фактори, властиві країнам Північної Америки та Європи:
- збільшення споживання продуктів з високою калорійністю та вмістом жирів;
- зниження фізичної активності.
Для діагностики ожиріння лікарі використовують простий і загальноприйнятий показник – індекс маси тіла (ІМТ). Його легко обчислити: маса тіла в кілограмах ділиться на квадрат зросту в метрах (кг/м²).
Діагноз “надмірна вага” або “ожиріння” ставлять дорослим при наступних значеннях ІМТ:
- МТ більше або дорівнює 25 — надмірна вага;
- ІМТ більше або дорівнює 30 — ожиріння.
Наслідки надмірної ваги та ожиріння
Бодіпозитив пропагує прийняття власного тіла таким, яким воно є, навіть якщо ви маєте надлишкову вагу. Ідея безумовної любові до себе може допомогти подолати комплекси, але не захистить від потенційно небезпечних медичних проблем.
Жирові відкладення мають гормональну активність, спричиняють хронічне запалення, знижують імунітет та впливають на роботу багатьох органів – серця, підшлункової залози, печінки тощо.
Згідно з даними досліджень, підвищення ІМТ вище 30 пов’язано з високим ризиком розвитку цукрового діабету. У 80% людей із цим захворюванням є надмірна вага. Аналіз даних свідчить, що зростання маси тіла на 4,5 кг подвоює ризик інсулінорезистентності.
Також дослідження показують, що люди з ожирінням частіше зустрічаються з серйозними проблемами зі здоров’ям, такими як:
- Серцево-судинні захворювання та катастрофи (інфаркт, інсульт). Ожиріння порушує обмін холестерину, підвищує рівень “поганого” холестерину та призводить до артеріальної гіпертензії.
- Цукровий діабет 2 типу. Підвищена кількість жирової тканини знижує чутливість до інсуліну, що призводить до недостатності бета-клітин підшлункової залози.
- Онкологічні ризики. Дослідження свідчать, що ожиріння підвищує ймовірність розвитку раку матки, шийки матки, ендометрія, яєчників, молочної залози, а також раку товстої і прямої кишки, стравоходу, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, нирок та простати.
- Проблеми з травленням. Ожиріння зростає імовірність розвитку печії та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Печія виникає внаслідок ненормальної роботи нижнього езофагеального сфінктера — клапана, що перешкоджає потраплянню соляної кислоти та їжі з шлунка до стравоходу. За надмірної ваги положення шлунка змінюється: на нього тиснуть зайві кілограми, що призводить до його підняття та розташування в «випростаному» вигляді. Аналогічні зміни відбуваються і в стравоході: орган стає більш вузьким, внаслідок чого розтягується нижній езофагеальний сфінктер. Це призводить до того, що соляна кислота попадає з шлунка в стравохід, викликуючи печію.
- Жировий гепатоз. При ожирінні у печінці накопичуються зайві жири, які заважають нормальному функціонуванню гепатоцитів (клітин печінки). На початкових стадіях захворювання ці зміни можуть бути непомітними, але в міру прогресування проявляються різними симптомами. Жировий гепатоз підвищує ризик смерті від цирозу та раку печінки, а також сприяє розвитку серцево-судинних захворювань.
- Жовчнокам’яна хвороба. Ця хвороба розвивається під впливом різних факторів, зокрема порушення обміну холестерину, неправильної роботи підшлункової залози та печінки, а також через швидке зниження ваги. Оптимальний темп втрати ваги, що дозволяє уникнути цих проблем — 10% від початкової ваги протягом трьох місяців.
- Сексуальні проблеми. У жінок ожиріння може призвести до порушень менструального циклу та безпліддя, а у чоловіків — до еректильної дисфункції. Ожиріння часто асоціюється з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ), що характеризується ановуляцією. Навіть у разі відсутності СПКЯ жінки з надмірною вагою можуть стикатися з проблемами фертильності. Дослідження показують, що час до настання вагітності збільшується пропорційно зростанню маси тіла.
- Апное у ві сні. Люди з надмірною вагою часто страждають від апное сну – стану, що характеризується перериванням легеневої вентиляції під час сну більше ніж на 10 секунд. Зазвичай, такі перерви тривають 20-30 секунд, але в тяжких випадках можуть затягуватися до 2-3 хвилин, займаючи до 60% загального часу сну.
- Остеоартроз. Епідеміологічні дослідження виявили часте поєднання остеоартрозу з ожирінням, метаболічним синдромом та діабетом 2 типу. Це особливо стосується остеоартрозу колінних суглобів, де виявлено чіткий зв’язок з індексом маси тіла. Як правило, швидше уражаються так звані «навантажувальні» суглоби, зокрема, колінні та тазобедренні суглоби, що значно погіршує якість життя пацієнтів, супроводжується малорухомістю та може призводити до інвалідності.
Як видно, перелік захворювань, пов’язаних із ожирінням, досить широкий. Проте хороша новина полягає в тому, що більшість з цих проблем можна повернути назад, якщо досягти нормальної ваги. Усім цим аспектам ми приділяємо увагу у наших програмах правильного схуднення.
