Існує цікава закономірність: пацієнти часто лікують неіснуючі хвороби, не звертаючи уваги на патології, які можуть справді загрожувати життю. Розглянемо два найбільш поширених стану в гастроентерології — гастрит та перегин жовчного міхура. Гастрит — це захворювання, що може призвести до раку шлунка, проте лікують його лише одиниці. Перегин жовчного міхура не є патологією або аномалією — це особливість структури органу. Чому ж саме він викликає таке занепокоєння і бажання розпочати лікування, наприклад, пропити курс жовчогінних засобів або провести “чистку” жовчного міхура? Далі ми наведемо п’ять фактів про перегин, які допоможуть прояснити ситуацію та уникнути непотрібних дій.
ПЕРЕГИН — ЦЕ НОРМАЛЬНО
Якщо у висновку УЗД вказано “перегин жовчного міхура“, не поспішайте панікувати. Запам’ятайте: це нормальне явище, особливо якщо ви не маєте жодних скарг. Порівняйте зображення жовчного міхура в анатомічному підручнику та своє УЗД-знімок. Не бачите відмінностей? То чому турбуватись? Звичайний здоровий перегин є у 60-70% людей у світі. Чи можна вважати це аномалією?
ПЕРЕГИН НЕ ПОТРЕБУЄ ЛІКУВАННЯ
Ця ідея логічно випливає з першої. Стандартний перегин зазвичай не впливає на функціональність жовчного міхура і не сприяє розвитку інших захворювань. Лікар-гастроентеролог рекомендує не “годувати себе ліками”, якщо жовчний міхур не турбує. Краще просто уникати надмірного навантаження жовчного міхура жирною, смаженою, копченою та гострою їжею.
Проблеми з жовчним міхуром лікуються досить просто і швидко. Важливо розуміти, як він функціонує, тоді все владнається. І ніякі “чистки” не будуть потрібні. Насправді “чистки” лише викликають скорочення міхура, тому не можуть лікувати. Вони лише переобтяжують жовчний, а якщо в ньому є запалення або камені, можуть викликати напад або заклинювання каменів у протоку, — пояснює фахівець.
ПЕРЕГИН НЕ ВИКЛИКАЄ БОЛЮ
Перегин жовчного міхура не може бути причиною болю. Вона з’являється лише в разі запального процесу в міхурі або порушення моторики (сократимої функції), що, як правило, не пов’язано з перегином.
Так, іноді буває виражена деформація жовчного міхура, яка може призвести до неправильних скорочень, що далі спричиняє дискінезію, запалення, біліарний сладж, камені. Проте навіть у такому випадку не варто “вправляти” перегин.
Важливо уникнути застою жовчі (холестазу). Тому лікар має перевірити, чи все в порядку з моторикою, і при наявності проблем призначити препарати для їх корекції. Наприклад, прокінетики — це група ліків, що поліпшують перистальтику всіх органів травлення, включаючи жовчний міхур.
ПЕРЕГИН ВИКЛИКАЄ СУМНІВИ?
Що робити, якщо одне УЗД показало перегин, а інше — ні? Це помилка лікаря чи він справді зник? Перегин жовчного міхура — це хитра річ. Залежно від його розташування — у шийному, тілі чи дні міхура — і від положення пацієнта на УЗД, перегин може зникати та з’являтися знову. Проте, якщо ваш перегин стандартний, як на малюнку в медичному підручнику, вам це не повинно хвилювати.
ПЕРЕГИН НЕ ПІДДАЄТЬСЯ ФІЗИЧНОМУ ВПЛИВУ
Навіть якщо ви дуже захочете, ви не зможете “вирівняти” перегин жовчного міхура: ні операція, ні масаж, ні які-небудь нетрадиційні методи не допоможуть. Це не лише неефективно, але навіть небезпечно: відомі випадки серйозних травм, які пацієнти отримували внаслідок таких маніпуляцій.
ЩО РОБИТИ ПРИ ЗАСТОЇ ЖОВЧІ?
Припустимо, у пацієнта є виражений перегин жовчного міхура, який все ж призвів до холестазу та болю. Що робити в такому випадку?
Основні завдання:
- Полегшити болі
- Зняти запалення
- Нормалізувати відтік жовчі
Для цього використовують такі препарати:
- Спазмолітики (но-шпа, дюспаталин)
- Урсодезоксихолева кислота (урсосан)
- Жовчогінні (аллохол, одестон) — протипоказані за наявності жовчних каменів
Звісно, ліки слід приймати суворо за призначенням лікаря. А щоб уникнути проблем з перегином, підтримуйте нормальну вагу, більше рухайтеся, відмовтеся від куріння, обмежте споживання жирної їжі та проходьте огляд раз на рік.
