Свербіж — це неприємне відчуття на шкірі, яке викликає бажання почухатися. Він може бути як фізіологічним (наприклад, у відповідь на укуси комах), так і патологічним (при зміненій реактивності нервової системи у відповідь на подразники). Свербіж, що виникає при захворюваннях печінки, відноситься саме до другого типу.
Серед причин, що викликають свербіж шкіри у пацієнтів із захворюваннями печінки, особливе місце займають внутрішньопечінковий та зовнішньопечінковий холестаз — порушення вироблення жовчі або її затримка в протоках. Досить тривалий час вважалося, що свербіж з’являється внаслідок слабкого подразнення больових рецепторів, проте зараз відомо, що за цей процес відповідають вільні нервові закінчення, які не є частиною болевих рецепторів.
Визначити точну частоту виникнення свербіжу шкіри при захворюваннях печінки важко, оскільки він часто проявляється значно раніше, ніж з’являються інші симптоми. Крім того, свербіж сам по собі рідко стає основною причиною звернення до лікаря. Якщо ж пацієнт вирішує звернутися за допомогою, то зазвичай це відбувається не до гастроентеролога, а до дерматолога. У результаті лікування свербіжу шкіри, спричиненого патологією печінки, може виявитися тривалим і безрезультатним, поки симптоми основного захворювання не стануть очевидними. На думку фахівців, свербіж спостерігається у 100% пацієнтів з первинним біліарним цирозом і приблизно у 15% хворих на вірусні гепатити.
Причини виникнення свербіння шкіри
Свербіння шкіри — це одне з найпоширеніших і основних проявів холестазу, при якому жовч застається в жовчних протоках через те, що не може потрапити до кишечника з різних причин. Внутрішньопечінковий холестаз зазвичай виникає внаслідок порушення утворення та транспорту жовчі в гепатоцитах або через ушкодження внутрипечінкових жовчних протоків. Зовнішньопечінковий холестаз з’являється в разі перекриття позапечінкових жовчних протоків, що може бути спричинене пухлиною або жовчним каменем.
Основні причини розвитку холестазу можуть бути такими:
- Вірусний гепатит
- Лікарський гепатит
- Цироз печінки, зокрема первинний біліарний цироз
- Під час вагітності
- Жовчнокам’яна хвороба
- Вроджені або набуті деформації жовчних протоків
Причина, чому холестаз викликає активне свербіння шкіри, на сьогоднішній день до кінця не встановлена, але існує кілька теорій. Згідно з першою, кожні рецептори подразнюються надлишком жовчних кислот у крові. Дослідження показали, що у здорових людей свербіж відчувається після введення жовчних кислот на шкіру, але у деяких пацієнтів з вираженим холестазом подібного симптому не спостерігається, що залишається загадкою.
Існує також версія, що в процесі холестазу в кров потрапляють не лише жовчні кислоти, а й інші пруритогенні речовини, серед яких фермент аутотаксин, що бере участь у метаболізмі фосфоліпідів у печінці. Можливо також, що на свербіж можуть впливати інші біологічно активні речовини, такі як гістамін і цитокіни.
Ще одна гіпотеза стосується ендогенних (внутрішньоорганізмових) опіоїдних пептидів, які можуть викликати свербіж. Печінка безпосередньо бере участь у виведенні їх похідних, тому при порушення її функції їх концентрація в крові зростає.
Прояви свербіння при захворюваннях печінки
Свербіж шкіри є поширеним симптомом захворювань печінки. Зазвичай він починається з кінцівок — долонь, підошов та проміжків між пальцями. Протягом дня свербіж, як правило, слабший, але вночі підсилюється, що може призвести до порушення сну та нервового виснаження. У міру прогресування захворювання свербіж поширюється на всю поверхню шкіри. Інтенсивне чухання може призвести до пошкодження шкіри, а вразливі ділянки можуть інфікуватися чи запалюватися.
З розвитком хвороби печінки до свербіння додаються й інші симптоми: жовтяниця, телеангіектазії (судинні зірочки), ксантоми та ксантелазми (підшкірні відкладення холестерину), а також пальмарна еритема. Зазвичай свербіж при захворюваннях печінки виникає за 2–3 роки до появи жовтяниці і не зникає самостійно, навіть на пізніх стадіях цирозу. Отже, його самостійне зникнення без лікування є несприятливим прогностичним знаком.
Діагностика
Свербіж шкіри діагностується на основі скарг пацієнта і типових висипань, часто з корочками або запальними змінами. Для встановлення причин свербежу лікар може рекомендувати комплексне обстеження:
- Загальний аналіз крові: допомагає виявити анемію, що виникає при серйозних порушеннях функції печінки.
- Коагулограма: фактори згортання крові синтезуються в печінці, тому при її захворюваннях можливі збої.
- Біохімічний аналіз крові: виявляє підвищення рівня печінкових ферментів (трансамінази, лужна фосфатаза, гамма-глутамілтрансепептидаза), білірубіну, зниження рівня загального білка сироватки крові та зміни в співвідношеннях білкових фракцій, а також підвищення холестерину та тригліцеридів.
- УЗД, КТ або МРТ печінки: дозволяють візуалізувати стан органу. Зазвичай виявляється збільшення печінки (на пізніх стадіях цирозу її розмір може зменшитися), дифузні зміни органу, розширення жовчовивідних шляхів, типові для холестазу.
- Тести на виявлення маркерів вірусних гепатитів: особливо свербіж шкіри характерний для гепатиту С.
Також можуть бути рекомендовані копрологічні дослідження, дуоденальне зондування, рентгенографія органів черевної порожнини та інші обстеження залежно від супутніх симптомів і напрямку діагностичного пошуку.
Лікування свербіння шкіри при захворюваннях печінки
По-перше, пацієнту рекомендується проводити терапію, спрямовану на усунення первинного захворювання. Це може включати дезинтоксикаційну терапію, противірусні засоби, а також оперативне втручання, наприклад, видалення жовчних каменів. Для полегшення свербіння шкіри лікар може призначити препарати урсодезоксихолевої кислоти (УДХК), яка зменшує симптоми холестазу та нейтралізує токсичний вплив жовчних кислот і білірубіну, що потрапляють в організм. Вона також допомагає знизити продукцію жовчних кислот, що, в свою чергу, зменшує інтенсивність свербіння.
Якщо свербіж виникає внаслідок вірусного гепатиту, використовуються противірусні препарати. Сучасна терапія гепатиту C базується на комбінації противірусних засобів прямої дії, таких як софосбувір і даклатасвир. Даклатасвир був включений до Переліку основних лікарських засобів Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВОЗ) та з 2018 року є частиною переліку життєво необхідних і важливих лікарських препаратів (ЖНВЛП). Софосбувір також став важливим лікарським засобом у 2015 році.
Якщо свербіж викликаний лікарським гепатитом, необхідно коригувати медикаментозне лікування. Лікар має переглянути схему терапії та призначити препарати, що покращують функції печінки і допомагають усунути холестаз, оскільки саме цей механізм часто призводить до розвитку ускладнень. Для відновлення роботи печінки рекомендуються гепатопротектори, а також, за потреби, детоксикаційна і симптоматична терапія.
При гепатитах використовують різні види лікарських засобів, зокрема
- препарати, що впливають на тканинний обмін: вітаміни, амінокислоти, анаболіки, адаптогени;
- імуномодулятори;
- антигипоксантні препарати;
- антиоксиданти;
- сорбенти.
Детоксикаційна терапія часто підтверджує необхідність введення крапельниць для прискорення виведення токсинів і поліпшення стану пацієнта, зазвичай вона виконується в стаціонарі.
При жовчнокам’яній хворобі лікар може обрати як консервативну, так і оперативну стратегію лікування. Медикаментозна терапія доцільна лише для холестеринових каменів розміром до 2 см, у цьому випадку можуть призначити такі засоби, як: урсодезоксихолева кислота для розчинення каменів, спазмолітики, препарати-блокатори холінорецепторів, знеболювальні засоби, а також ліки для полегшення нудоти та нормалізації кишкової перистальтики.
У більшості випадків гостра форма жовчнокам’яної хвороби потребує холецистектомії, тобто хірургічного видалення жовчного міхура. Операцію можна провести як лапароскопічним, так і класичним методом.
Якщо свербіж викликаний цирозом печінки, лікар призначає симптоматичне лікування, гепатопротектори та дієтотерапію. Загалом, для зменшення свербежу шкіри при захворюваннях печінки часто рекомендуються препарати урсодезоксихолевої кислоти, які знижують прояви холестазу і нейтралізують токсичний вплив жовчних кислот та білірубіну. Для місцевого застосування рекомендовані зволожуючі та охолоджуючі мазі, які не усувають причину свербежу, але полегшують стан пацієнта.
Профілактика
Запобігти виникненню шкірного свербіння при захворюваннях печінки та жовчного міхура можливо, дотримуючись кількох ключових рекомендацій:
- Відмова від алкоголю – повний відмов від алкогольних напоїв є критично важливим.
- Регулярний контроль стану – плануйте регулярні візити до лікаря та не пропускайте обстеження.
- Дотримання дієти – дотримуйтеся лікарських рекомендацій щодо харчування.
- Використання медикаментів – приймайте ліки лише за призначенням лікаря.
Особливу увагу слід приділити запобіганню застою жовчі та виконанню медичних рекомендацій.
