Гепатит А, відомий також як хвороба Боткіна, є запаленням печінки, спричиненим вірусом гепатиту типу А. Це захворювання передається фекально-оральним шляхом, викликає гостре ураження печінки та не має хронічних форм, на відміну від інших типів вірусного гепатиту. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку в світі реєструється 1,4 мільйона випадків захворювання на гепатит А. Поширеність цього вірусу суттєво варіює в залежності від рівня доступу до чистої і безпечної води та дотримання гігієнічних стандартів.
Класифікація гепатиту А
За вираженістю клінічних проявів:
- жовтяничний;
- безжовтяний;
- стертий;
- субклінічний;
За типом:
- Типова (маніфестна) форма — жовтянична.
- Атипові форми: безжовтяна, стерта, субклінічна (латентна).
- Безсимптомна — інапарантна.
За ступенем тяжкості:
- Легка форма: загальний стан пацієнта задовільний, протромбіновий індекс перевищує 60%. Показники згортання крові відображають функцію печінки, оскільки всі білки-фактори згортання синтезуються в цьому органі. Жовтяниця триває до 3 тижнів, рівень АЛТ повертається до норми протягом місяця.
- Середня форма: протромбіновий індекс коливається від 50 до 60%. Тривалість жовтяниці — до 4 тижнів, підвищена активність АЛТ може зберігатися до 1,5 місяців.
- Важка форма: протромбіновий індекс менше 50%, жовтяниця триває понад місяць, нормалізація АЛТ затягується більше ніж на 1,5 місяці.
За тривалістю та циклічністю протікання:
- Гостра форма (до 3 місяців);
- Затяжна форма (3-6 місяців);
- З рецидивами та загостреннями.
Причини гепатиту А
Гепатит А, також відомий як хвороба Боткіна, виникає внаслідок потрапляння в організм вірусу гепатиту А, який у 95% випадків передається оральним шляхом. Єдиним джерелом цієї інфекції є хвора людина, що виділяє вірус з фекаліями наприкінці інкубаційного періоду, найбільш інтенсивно — під час переджовтяничного і на перший тиждень жовтяничного періоду. Вірус гепатиту А характеризується високою інфекційністю, і для зараження достатньо лише кількох частинок вірусу. Він також відомий своєю стійкістю в зовнішньому середовищі, зберігаючись при температурах від +4 до +20 градусів протягом кількох місяців.
Основні шляхи передачі вірусу:
- Водний шлях (заражена вода);
- Аліментарний шлях (через їжу, яка не зазнала термічної обробки, або заморожені продукти);
- Контактно-побутовий шлях (через предмети, на які потрапили мікроскопічні частинки фекалій хворого).
Великі спалахи гепатиту А часто пов’язані з забрудненням водойм фекаліями, які слугують джерелом води, або з потраплянням стічних вод у водопровідну мережу. Вірус гепатиту А гине при кип’ятінні та є дуже чутливим до ультрафіолетового випромінювання.
Потрапляючи в організм людини, вірус зберігає свою життєздатність в кислотному середовищі шлунку. Далі він проникає в кишечник і через ворітну вену потрапляє в печінку. Розмножуючись у клітинах печінки, вірус викликає їх руйнування, що призводить до розвитку симптомів захворювання. Вірус гепатиту А викликає потужну реакцію імунної системи, внаслідок чого клітини печінки гинуть не тільки через безпосередню атаку вірусу, а й завдяки нападкам імунних клітин, які намагаються знищити патоген.
Лікарі вважають, що вираженість жовтяниці прямо пов’язана з активністю імунної системи: чим активніше вона працює, тим інтенсивніше виражене пожовтіння шкіри та слизових оболонок.
Симптоми гепатиту А
Інкубаційний період (від моменту зараження до появи перших симптомів) триває від 7 до 50 днів, в середньому – 20 днів. Хвороба починається з преджелтушного або продромального періоду, який триває 4–7 днів. У цей період можуть проявлятися різні варіанти симптомів: грипоподібний, диспептичний та астеновегетативний.
Грипоподібний варіант характеризується раптовим підвищенням температури до 38–39 градусів, часто з ознобом, що може тривати 2–3 дні. У пацієнта можуть виникати головний біль, біль у суглобах і м’язах, а також можливий нежить і дискомфорт у ротоглотці. Диспептичний варіант спостерігається рідше й супроводжується болем у правому підребер’ї, нудотою, блювотою та діареєю. Астеновегетативний варіант включає головний біль, слабкість і сонливість.
Жовтяничний період (пік захворювання) набуває прояву у вигляді пожовтіння склер, слизової рота та шкіри. Інтенсивність жовтяниці зазвичай зростає протягом першого тижня і досягає максимуму до її закінчення. Сеча стає темною, а кал – світлішим. При цьому симптоми продромального періоду поступово зникають, температура тіла залишається в межах норми. Під час обстеження пацієнта може бути виявлено збільшення печінки, у третини хворих – збільшення селезінки, також виявляється підвищення рівня білірубіну та сироваткових трансаміназ, зокрема АЛТ.
У пацієнтів часто спостерігається зниження протромбинового індексу та гемоглобінні зміни: лейкопенія, нейтропенія, відносний лімфоцитоз та моноцитоз. На 20–25 день захворювання лабораторні показники зазвичай нормалізуються.
При блискавичному (фульмінантному) гепатиті А може розвинутися печінкова недостатність: підвищена кровоточивість (можливі кровотечі в місцях ін’єкцій та з травного тракту), порушення свідомості – від легкого сплутування до коми. Печінкова кома може наступити вже через 4–5 днів після появи жовтяниці. У цьому випадку прогноз є несприятливим. Тривалість жовтяничного періоду може перевищувати місяць залежно від його тяжкості.
Період реконвалесценції (одужання) триває від 2 до 3 місяців, протягом якого зникають усі симптоми, нормалізується рівень білірубіну та сироваткових трансаміназ.
Діагностика гепатиту А
Діагностика вірусного гепатиту А ґрунтується на специфічній клінічній картині та даних анамнезу, таких як контакт з пацієнтами або подорожі в регіони з високим ризиком захворювання. У випадку гепатиту А, на відміну від парентеральних гепатитів, спостерігається поліпшення стану пацієнта на початку жовтяничного періоду. У гепатиті В, навпаки, стан хворого зазвичай погіршується.
Під час аналізів крові, окрім підвищення рівня білірубіну та сироваткових трансаміназ, визначаються специфічні вірусні маркери, які підтверджують діагноз: антитіла класів IgM (Анти-HAV IgM) та IgG (Анти-HAV IgG) до вірусу гепатиту А. Анти-HAV IgM з’являються в крові хворого вже на інкубаційному етапі – у перші дні захворювання, і вони можуть перебувати в організмі від кількох тижнів до 4-6 місяців. Анти-HAV IgG з’являються під час реконвалесценції і свідчать про те, що організм справився з вірусом. Відновлення після гепатиту А супроводжується стійким, майже пожиттєвим імунітетом. Якщо у пацієнта з підозрою на гепатит А не виявляються антитіла IgM, його направляють на дослідження РНК вірусу гепатиту А за допомогою методу ПЦР для підтвердження діагнозу.
Лікування гепатиту А
При легкій формі захворювання лікування проводиться амбулаторно. У випадках середньої та важкої ступені тяжкості необхідна госпіталізація в інфекційний стаціонар. Противірусні засоби не були виявлені, і лікування обмежується корекцією симптомів захворювання. Для детоксикації організму рекомендується вживання великої кількості рідини: у легких випадках — у формі різних напоїв (виключаючи алкоголь), в важчих випадках — внутрішньо, у вигляді інфузій. При необхідності можуть бути додані ентеросорбенти.
Для зменшення запального процесу в печінці, підтримки її функцій та профілактики холестазу призначають препарати урсодезоксихолевої кислоти (урсосан). УДХК стабілізує клітинні мембрани, захищає гепатоцити від токсичної дії вірусу та сприяє нормалізації відтоку жовчі. У разі розвитку ознак печінкової недостатності з порушенням свідомості, необхідна термінова госпіталізація в реанімаційне відділення.
Прогноз та профілактика
При вірусному гепатиті А прогноз зазвичай є сприятливим: захворювання завершується повним одужанням та формуванням стабільного імунітету. Проте існують і фульмінантні форми, які можуть призвести до важкої печінкової недостатності, і в таких випадках прогноз є несприятливим.
Для профілактики гепатиту А важливо ретельно мити продукти, які не підлягають термічній обробці, кип’ятити воду, якщо немає доступу до централізованого водопостачання, та дотримуватись усіх гігієнічних норм. Окрім того, існує вакцина для профілактики гепатиту А. Вакцинація рекомендована наступним групам населення:
- Людям, які живуть в регіонах з високою поширеністю гепатиту А та планують виїзди у країни, де ця інфекція ендемічна.
- Медичним працівникам.
- Вихователям та персоналу дитячих дошкільних закладів.
- Працівникам водопровідних мереж, очистних споруд, каналізаційних систем, а також тим, хто працює у сферах обслуговування населення, зокрема в закладах громадського харчування.
- Людям, які мешкають у зонах з поганим водопостачанням, а також у районах, де внаслідок природних катастроф у системи водопостачання могли потрапити стічні води (наприклад, після повені чи землетрусу).
Також рекомендовано вакцинувати дітей, які відвідують колективи, а також осіб з важкими хронічними захворюваннями, включаючи захворювання печінки, оскільки інфікування гепатитом А може призвести до серйозних ускладнень.
