Багато захворювань печінки діагностуються вже тоді, коли ефективне лікування стає вкрай складним. Це випадок, коли краще запобігти хворобі, ніж потім довго її лікувати.
Ожиріння зазвичай виникає поступово і спочатку не викликає жодних неприємностей. Багатьом пацієнтам здається, що поступове збільшення ваги — це нормальне явище, і немає нічого страшного в тому, що щороку потрібно купувати одяг на розмір більший. Насправді ж надмірна жирова тканина, що накопичується в «проблемних» зонах, не є безпечною. Здається, що два сантиметри жиру під шкірою не можуть зашкодити, але він також відкладається і на печінці, легенях, серці та судинах. В результаті внутрішні органи отримують величезне навантаження, порушується обмін вуглеводів і жирів, поступово формується схильність до захворювань, таких як діабет, артрит, гіпертонія та ожиріння печінки.
Чому порушується функція печінки?
Розглянемо детально цей процес. Основними компонентами раціону людини є білки, вуглеводи та жири. Вуглеводи є основними джерелами енергії, необхідними організму для нормального функціонування, і значна частина енергії витрачається під час фізичної активності. Організму найзручніше отримувати енергію саме з вуглеводів.
Проникаючи в тонкий кишечник, вуглеводи розщеплюються на глюкозу, яка стає «паливом» для організму. Глюкоза потрапляє в кров, а потім — в печінку, де частина, що не використана, зберігається у вигляді глікогену. Коли виникає потреба, глікоген знову потрапляє в кров.
Цей процес відбувається у всіх здорових людей. Поки обмін речовин відбувається нормально, схема працює без збоїв. Але якщо людина постійно вживає більше вуглеводів, ніж витрачає, їх надлишок починає відкладатися у вигляді жиру, оскільки печінка здатна зберігати приблизно 90 г глікогену. Найбільше проблем мають ті, хто багато їсть і мало рухається, при цьому жир накопичується не лише в печінці, а й на інших внутрішніх органах. Внаслідок цього печінка перестає справлятися зі своїми функціями. Причина полягає в надлишку глюкози: печінка працює інтенсивніше, та її функції змінюються з накопичення глюкози на вироблення жирових клітин. Незабаром печінкова тканина заповнюється жиром, а запаси глікогену стають практично нульовими. У таких випадках говорять про ожиріння печінки, або стеатоз.
Стеатоз супроводжується порушеннями функцій печінки, а його основна небезпека полягає в іншому. Коли людина споживає вуглеводи, відразу підвищується рівень цукру в крові, що може призвести до діабету II типу. У здорових людей вуглеводи перетворюються на глюкозу та потрапляють в печінкові клітини — гепатоцити. У пацієнтів зі стеатозом усе простір клітин печінки займає жир, залишаючи глюкозі недостатньо місця.
Функція підшлункової залози у таких людей не порушена, інсулін виділяється в нормальних кількостях. Коли рівень глюкози в крові підвищується, вироблення інсуліну посилюється, отже, підшлункова залоза не потребує лікування. Лікувати потрібно печінку, і чим раніше, тим краще, поки процес не досяг необоротної стадії. По-перше, слід позбутися ожиріння, тобто спробувати знизити вагу. З часом зайві кілограми зникнуть, а функції печінки нормалізуються.
Важливо: перед початком схуднення слід враховувати наслідки цього процесу. З одного боку, позбувшись зайвих кілограмів у вигляді жиру, людина покращує здоров’я печінки, нормалізує рівень ферментів і послаблює симптоми стеатозу, іноді до повного зникнення захворювання. З іншого — знижувати вагу потрібно обдумано: голодування або дієти з низьким вмістом калорій можуть зашкодити, а різке схуднення може викликати запальні процеси.
Як правильно схуднути?
На думку лікарів-гепатологів, печінка більше страждає від швидкого схуднення, ніж від поступового набору ваги. Коли людина різко втрачає кілограми, жирові клітини з підшкірного шару потрапляють у кров і далі в печінку, де вони накопичуються, створюючи сприятливі умови для розвитку гепатиту і цирозу. Багато вважають, що ці хвороби вражають тільки любителів алкоголю, але це не так. Є патологія під назвою «неалкогольний стеатогепатит», коли ушкодження печінки відбуваються так само, як у тих, хто вживає алкоголь, при цьому пацієнти можуть роками не вживати спиртного.
Також слід бути обережними з біодобавками для зниження ваги. Їх склад містить речовини, які активізують розщеплення жирів, що робить процес схуднення швидшим, ніж це можливо. Негативні наслідки можуть проявитися у вигляді печінкової недостатності, як гострої, так і хронічної. Виявляється, «жироспалювачі» вражають не жирові клітини, а печінку.
Небезпека швидкого схуднення полягає також у тому, що під час розщеплення жирових клітин утворюються токсини, і чим швидше відбувається схуднення, тим складніше організму виводити токсичні відходи. Вони накопичуються в організмі і завдають шкоди всім органам, зокрема печінці. Якщо людина худне швидше, ніж на 5% від загальної маси тіла на місяць, може порушитися функція всіх життєво важливих систем організму, які не встигнуть адаптуватися до нового ритму роботи. Можуть з’явитися проблеми з серцем, кишечником, шлунком, знизитися імунітет, виникнути патологічні утворення у судинах тощо.
Дієтологи попереджають: під час різкого схуднення ефект може бути протилежним очікуваному. Організм починає активно накопичувати жир, адже швидке зниження ваги сприймається ним як тривожний сигнал.
Як уникнути небезпеки?
По-перше, не слід поспішати. Зайві кілограми все одно зникнуть, але це має відбуватися не швидше, ніж на 1 кг за тиждень. Якщо зниження ваги відбувається швидше, ризик розвитку жирової дистрофії або ожиріння печінки зростає. Жири і вуглеводи під час різкого схуднення відкладаються в печінці, оскільки організм налаштовується на накопичення жирових запасів. Уникнути цього можна лише одним способом: худнути повільно, поступово і обов’язково під контролем лікаря. Лише так можна відновити здоров’я печінки та позбутися ожиріння.
